В статье предпринимается попытка исследовать аспект соотношения религиозного и светского отношения к паломничеству в современных произведениях. Это позволит проследить влияние религиозно-поэтического мышления на возрождение традиций религиозных хождений в светской литературе. На примере наиболее близкого к наследованию канона хождения к святым местам произведения В. Щербакова с показательным названием «Иерусалим: Три дня без гида» освещается динамика жанра путешествий.
У статті робиться спроба дослідити аспект співвідношення релігійного й світського відношення до паломництва, у сучасних творах. Це дозволить простежити вплив релігійно-поетичного мислення на відродження традицій релігійних ходінь у світській літературі. На прикладі найбільш близького до спадкування канону ходіння до святих місць твору В. Щербакова з показовою назвою «Єрусалим: Три дні без гіда» висвітлюється динаміка жанру подорожей.
The essay presents an attempt to investigate the aspect of correlation of religious and secular attitude to pilgrimage in modern literary works. It will allow to trace the influence of religious and poetic thinking on the revival of traditions of religious pilgrimage in secular literature. The dynamics of the genre of travel writing is explored by the example of V. Shcherbakov’s Jerusalem: Three days without a Guide that is very close to the inheritance of the canon of pilgrimage to holy sites.