Аналізуються випадки зґвалтування в шляхетському середовищі Волині в
контексті ширшого механізму провадження та полагодження конфлікту. Можна
говорити, що ґвалт дівчини-шляхтянки сприймався як порушення усталеного
порядку і міг потягти за собою для ґвалтівника серйозні наслідки у вигляді
удару по добрій славі і майнових утрат. Проте передбачена правом смертна кара
сприймалася як надмірне покарання і засуджувалася спільнотою. Неслава ж
ґвалтівника, схоже, тривала до моменту полагодження стосунків між ним і
жертвою/родиною жертви, що дозволяє говорити про сприйняття злочину як
приватної кривди. Саме конфлікт був джерелом підваження честі, натомість
його полагодження очищувало шляхтича. Тож метою спільноти було не стільки
покарати винного, скільки запропонувати шляхи виправлення ситуації та замирення сторін.
Анализируются случаи изнасилования в шляхетской среде Волыни в контексте более широкого механизма протекания и разрешения конфликта. Можно говорить, что изнасилование девушки-шляхтянки воспринималось как нарушение утвержденного порядка и могло потянуть за собой для насильника серьезные последствия в виде удара по доброй славе и имущественных потерь. Но
предусмотренная правом смертная казнь за такое преступление воспринималась
как излишне суровое наказание и осуждалась сообществом. Утрата репутации
злоумышленником, похоже, продолжалась до момента примирения между ним и
жертвой/семьей жертвы, что позволяет говорить о восприятии преступления как частной обиды («кривды»). Именно конфликт был источником уменьшения чести, в то же время его разрешение очищало шляхтича. Следственно, целью сообщества было не столько наказать виновного, сколько предложить пути исправления ситуации и примирения сторон.
Rape cases in the Volhynian gentry milieu are analyzed within the broader context
of conflict development and resolution. One can state that the rape of a gentry young
woman was treated as breaking order, and could entail serious financial and reputation
repercussions. However, death penalty, although set down as the punishment for rape
in laws, was perceived as excessive, and was condemned by the community. Damage
to the rapist’s reputation, it would seem, lasted only as long as it took to settle the deal
with the victim and/or her family, which lets one assume that rape was perceived as a
personal offense. Conflicts damaged one’s reputation, while settling them redeemed a
gentryman. Therefore, the community strived not to punish the guilty, but rather to
remedy the offense and to conciliate the sides.